До серця мати пригорта дитятко..

Мати йде перед дитиною, щоб бути для неї прикладом.

Вона йде позаду підлітка, аби бути поруч, коли він цього потребуватиме.

Вона йде поруч з дорослим, щоб, як двоє друзів, вони могли насолоджуватися життям.

Ваші руки, мамо, пахнуть молоком, свіжим і теплим, хочу напитися, хочу вклонитися, хочу…хочу цілувати їх і – плакати.

І які вони тонкі, ці загрубілі від роботи руки. Це вони всиляють ниточку в найтоншу голку життя, це вони всиляють життя у найтоншу ниточку, що нас зв’язує. І тчуть, тчуть безкінечність, і течуть, течуть ріки у вічність. Пливе безнадія, схлипує смуток, сріблиться радість і святиться любов.

Ваші руки, мамо, пахнуть землею, свіжозораною ріллею. Я засіваю в неї свої зерна.

У центрі Всесвіту – село, моя там хата, зацвіло вишень багато,

 і в білім цвіті одна на світі – Мати. 

ФОТО ТУТ